- минущий
- -а, -е.Який швидко минає; недовговічний. || Якому притаманна недовговічність.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
минущий
Смотреть что такое "минущий" в других словарях:
минущий — прикметник … Орфографічний словник української мови
історичний — а, е. 1) Стос. до історії (у 1 5 знач.). || Признач. для висвітлення питань історії (у 3, 4 знач.). Історичний журнал. || Признач. для підготовки істориків. Історичний факультет. || Признач. для зберігання й показу пам яток історії. || Опертий на … Український тлумачний словник
минучий — а, е. Те саме, що минущий … Український тлумачний словник
минущість — щості, ж. Абстр. ім. до минущий … Український тлумачний словник
перебутний — а/, е/, діал. Минущий, скороминучий, тимчасовий … Український тлумачний словник
тимчасовий — а, е. Який триває, існує або діє протягом деякого часу; прот. постійний. || Непостійний, минущий, скороминущий. •• Тимчасо/ва непрацезда/тність неможливість виконувати службові функції у зв язку з хворобою, вагітністю, пологами … Український тлумачний словник
тлінний — а, е. 1) книжн. Який піддається тлінню, руйнуванню, забуттю; тимчасовий, минущий. 2) книжн. Власт. тліні, тліну, викликаний ними. Тлінний запах. 3) перен. Який має негативний, розкладницький вплив на кого , що небудь; шкідливий, згубний. 4) діал … Український тлумачний словник
недовговічний — (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу), минущий, швидкоплинний, нетривалий, короткотривалий, миттєвий, хвилинний, ефемерний, летучий, перебіжний Пор. короткий I, 2), тимчасовий … Словник синонімів української мови
